ПРЕДОКУЧИТИ, ЧУ, ЧИШ,
Предокучити, чу, чиш, гл. Надоѣсть. Уже ж мені та й предокучило під віконцем стоячи, твою волю волячи, тебе дожидаючи. Чуб. V. 83.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 404.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ПРЕДСТАВИТИСЯ →← ПРЕДОК, ДКА,